ПРОТИДІЯТИ НАСИЛЛЮ ТА ЖОРСТОКОСТІ НАД ДІТЬМИ

 "Учи дітей не встрашкою, а ласкою”

 Українська етонопедагогіка

Якби запитати у кожної дорослої людини, який період життя вони вважають найкращим, то відповідь була б однозначною: дитинство. Найважливіший, самобутній і неповторний етап у становленні особистості. Але саме у цей період маленька людина потребує найбільшої уваги та захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їх проблем, інтересів, потреб, стану охорони дитинства залежить доля кожної дитини і розвиток суспільства в цілому, нашої України зокрема.

Однак, в наш час, на превеликий жаль, як особливий вид насильства стає дедалі поширеним жорстоке поводження з дітьми у світі і, зокрема в Україні. Тлумачні словники дають таке визначення жорстокого поводження з дітьми — безжальне, нещадне, надзвичайно суворе ставлення до малюка, застосування сильнішим сили до слабшого.

Насильство над дітьми — це надзвичайно болюче питання, що викликає серйозну стурбованість, яке, не лише ставить людину в залежне становище, а й завдає величезної моральної шкоди суспільству і є серйозною загрозою дотримання прав людини і дитини.

 Діти дошкільного віку — це особлива соціально — демографічна категорія населення з певними віковими обмеженнями від народження до 6-ти, 7-ми років, яка має права, інтереси, специфічні проблеми, але не може відстоювати та захищати свої права перед суспільством. Дошкільники не знають своїх прав та свобод, не можуть звернутися по допомогу в разі виникнення ситуації прояву насилля. Тому можна стверджувати, що насильство над найменшими дітьми — це надзвичайно болюче питання, що викликає серйозну стурбованість свідомого населення. Насильство над дітьми є загрозою для миру, безпеки і демократії в усьому світі. Насильство над дітьми є порушенням прав людини.

 Сьогодні визначено, що насильство — не випадковість, не звичайний прояв агресії, не просто сімейна традиція. Це механізм влади і контролю над слабшими морально та фізично.

 Насильство над дітьми та зневажання їх інтересів можуть мати різні форми та види. Але наслідком цього завжди є серйозна шкода для фізичного та психічного здоров'я, розвитку, соціалізації дитини, емоційне травмування, а нерідко — загроза життю.

Насильство над дітьми — це не лише фізичне ушкодження дошкільника. А що можна сказати про такі непомітні, на перший погляд, інші вчинки дорослих стосовно дитини, як виховання у страху ( ременем ), погрози завдати їй фізичної шкоди, сварки за будь - яку провину чи небажання прийняти позицію та прагнення дитини, бо вони не відповідають уяві дорослого, ігнорування дитини, її почуттів, небажання розмовляти з нею, образа, приниження, обмеження свободи дії, заборона дитині самостійно обирати друзів та вид занять, регламентація життя дитини відповідно до поглядів батьків, залишення дитини без відповіді.

Наприклад, досить часто кожний з нас зустрічався з таким випадком, коли дитина ставить дорослому питання, а той відповідає грубо або не відповідає взагалі. Дитина в розпачі, може заплакати, образитись, замкнутися у собі. А іноді ми самі є учасником такої "розмови", навіть не усвідомлюючи, яке зло несемо своєю мовчанкою чи грубістю малюкові.

Дитині дошкільного віку легко завдати шкоди. Вона залежна від дорослого, не вміє себе захистити. Уразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною та соціальною незрілістю. А позиція дорослого досить впевнена, сильна стосовно дитини.

Будь - яке насильство травмує дитину. Коли діти стають свідками насильства в сім'ї, вони відчувають провину, сором, страх, сум, відповідальність за насильство, яке їм доводиться спостерігати, відчувають гнів, бо вони не спроможні змінити те, що діється в сім'ї.

У дошкільному навчальному закладі № 10 " Михайлик " проводиться змістовна превентивна діяльність з дітьми, педагогами та батьками щодо запобігання насильству. Вона передбачає три основні напрямки : правове виховання дітей дошкільного віку, інформаційно-роз'яснювальну роботу з педагогами, превентивну просвітницьку діяльність з батьками. В основу роботи з дітьми покладено спілкування , яке формує в них ставлення до себе та до інших людей як до цінностей, недоторканних особистостей, рівних собі, що мають власні права, свободи, інтереси та право на їх захист. У нашому дошкільному закладі йде систематичне внесення питання протидії насильству до планів педагогічних рад, методичних нарад, практикумів, семінарів, консультацій, індивідуальної роботи. Неоціненну допомогу в цьому питанні надає нам методист міського управління освіти, психолог за освітою та покликанням О.Ф.Колісецька.

 З метою привернення уваги педагогів та батьків до даної проблеми у ДНЗ № 10 був проведений семінар-практикум з питання: "Протидія насиллю та жорстокості ", під час якого педагоги ознайомились з сучасними дослідженнями щодо "груп ризику” в аспекті насильницького ставлення до дітей, форм і методів роботи з агресором, з особливостями планування роботи з даного питання, з шляхами вивчення життєвих умінь і навичок дітей та батьків, з методами визначення здійснення насильства щодо дітей, з особливостями відвідування родин вдома. У ході семінару були вироблені практичні рекомендації щодо соціальної профілактики насильницької поведінки для вихователів закладу. Кульмінацією заходу стало проведення акції: ”Ці руки не чинили насилля ніколи!", обведена рука фломастером залишала відбиток на плакаті і при цьому кожен стверджував слова: ”Ці руки не чинили насилля ніколи! " і ставив власний підпис. Здавалося б все дуже просто, але слова сказані від серця спонукають до відповідальності за сказане. Першими розпочали акцію завідувач закладу С.А.Мовчан, вихователь — методист В.С. Бобир, далі педагоги: М.Т.Дудар, Л.В.Рачок, Л.Д.Годованець,  Т.М.Ковальчук, І.А.Дубина, Н.А.Коненко, Н.Л.Казмірчук, О.І.Гула, музичний керівник О.О.Волівач. Матеріали семінару вивішені у холі закладу, де з ними можуть ознайомитись і батьки вихованців.

 Педагоги і надалі пильно відстежуватимуть недопустимість насильства над вихованцями у сім'ях, робитимуть все можливе, щоб діти зростали та розвивались у любові, добрі повному розумінні.

Даний захід засвідчив, що ДНЗ № 10 "Михайлик” вільний від насилля та жорстокості. Я, як практичний психолог закладу, з впевненістю стверджую: у закладі насилля відсутнє.

                           Н.А.Березовська